Сечовина

Сечовина

Сечовина - це кінцевий продукт розпаду білків і амінокислот. В нормі на її долю приходиться більше 50% залишкового азоту в організмі. Сечовина утворюється в печінці при знешкодженні токсичного аміаку, який є проміжним продуктом розпаду білків. Крім печінки, сечовина може утворюватися в клітинах, які активно діляться (ембріональна тканина, пухлини).

Невелика кількість (<10%) сечовини виводиться через піт і кишківник, але більша її частина транспортується кров′ю в нирки, де вона видаляється з організму із сечею. Тому вимір рівня сечовини в сечі і крові, перш за все, використовується для оцінки функції нирок. Концентрація сечовини в сироватці/плазмі відображає баланс між її утворенням в печінці і виведенням нирками. Насамперед, високий рівень сечовини в крові пов′язаний зі зменшенням виведення сечовини з сечею внаслідок патології нирок.

Підвищення концентрації сечовини в плазмі/сироватці крові, на фоні нормальної функції нирок, може бути пов′язано з фізіологічними і патологічними змінами. Фізіологічними причинами є збільшення споживання білку з їжею та старіння. В той же час голодування також призводить до більшого утворення сечовини в організмі. Цей процес пов′язаний з вивільненням білків при руйнуванні (аутолізі) м′язової тканини, що відбувається під час голодування для забезпечення організму енергією. По тій же причині будь-яке захворювання, поєднане з руйнуванням тканин (травма, велике оперативне втручання, важкий інфекційний процес), призводить до зростання рівня сечовини. Значне підвищення рівня сечовини (в декілька разів вище верхньої межі норми) супроводжується вираженою інтоксикацією – уремією.

Зниження рівня сечовини спостерігається значно рідше і має менше клінічне значення, ніж підвищення. Існують дві фізіологічні причини зниження її концентрації: низькобілкова дієта і вагітність. Падіння рівня сечовини, яке виникає під час вагітності, обумовлено фізіологічною адаптацією організму. Патологічні причини зниження концентрації сечовини в значній мірі пов′язані із захворюваннями печінки, яка грає головну роль в її утворенні.

 Референсні значення (норма):

Основні покази для призначення аналізу:

• діагностика і моніторинг ниркової недостатності
• диференціальна діагностика преренальної і постренальної азотемії по відношенню сечовина/креатинін
• термінальна ниркова недостатність
• моніторинг ефективності низькобілкової дієти при хронічній нирковій недостатності
• моніторинг ефективності гемодіалізу

Підвищений рівень:

• гострі або хронічні захворювання нирок
• обструкція сечовивідних шляхів
• зневоднення внаслідок низького споживання рідини або надмірної втрати рідини (підвищене потовиділення, блювота, діарея, прийом діуретиків)
• зниження ниркової перфузії внаслідок серцевої недостатності, гіповолемічного шоку, важкої гіпотензії, шлунково-кишкових кровотеч
• прийом нефротоксичних лікарських засобів
• отруєння сулемою
• високобілкова дієта
• зменшення кількості іонів хлору в організмі
• хвороба Аддісона
• похилий вік
• цукровий діабет з кетоацидозом
• стани, які відрізняються  підвищенням катаболічних процесів (травми, перитоніт, апендицит, опіки, важкі інфекції, голодування, онкологічні захворювання, стрес, прийом кортикостероїдів)
• важке фізичне навантаження
• прийом препаратів: амінокапронова кислота, анаболічні стероїди, ацикловір, аллопуринол, альдомет, алкалоїд раувольфії, ванкоміцин, бутадіон, вазопрессин, вітамин D, допегіт, леводопа, лідокаїн, лозартан, ловастатин, мефенамова кислота, налідиксова кислота, ніфедипін, нітрофурантоїн, , норфлоксацин, офлоксацин, піроксикам, препарати заліза, тетрациклін, триамтерен, канаміцин, кортикостероїди, цефазолін, цефіксим, цефоперазон, цефотаксим, цефотетан, цефокситин, цефподоксим, цефтріаксон

Понижений рівень:

• низькобілкова дієта
• гіпергідратація
• важкі захворювання печінки (цироз, печінкова недостність)
• акромегалія
• синдром порушення секреції антидіуретичного гормону
• спадкові дефекти ферментів «циклу сечовини» (недостатній синтез сечовини)
• вагітність
• прийом препаратів: аскорбінова кислота, фенотіазіни

Правила підготовки  пацієнтів:

взяття крові проводиться зранку натще (бажано до 12:00);  слід виключити прийом алкоголю та паління за 12 годин; необхідно виключити прийом медичних препаратів або попередити про це лабораторію; зранку можна пити воду.

Матеріал: сироватка або плазма крові,  добова сеча