Лужна фосфатаза

Лужна фосфатаза — фермент, що впливає на процес відкладення кальцію в кістковій тканині, а також на транспорт і обмін ліпідів. Лужна фосфатаза надзвичайно поширена у тканинах людини, особливо в слизовій оболонці кишечнику, остеобластах, стінках жовчних протоків печінки, плаценті й лактуючій молочній залозі. Вона каталізує відщеплення фосфорної кислоти від її органічних сполук; назву отримала у зв’язку з тим, що оптимум рН ЛФ лежить у лужному середовищі (рН 8,6–10,1).

Фермент міститься на клітинній мембрані й бере участь у транспорті фосфору. Активність лужної фосфатази у сироватці крові становить загальну активність її ізоферментів, що містяться в печінці, кістках, нирках, слизовій оболонці кишечнику та плаценті. Печінкова і кісткова фракції ЛФ завжди є в сироватці крові дорослих, причому особливо високою буває активність печінкової фракції (за винятком вагітних, у яких у ІІІ триместр половину кількості ЛФ продукує плацента). Активність кишкової фракції в нормі виявляється майже винятково в осіб із групою крові В (Ш) і 0 (1) і не перевищує 10%. Підвищення її відзначається при захворюваннях печінки.

Показання:Виявити та ідентифікувати захворювання кісток, для яких характерна виражена остеобластична активність. Виявити вогнищеві ураження печінки, що викликають обструкцію жовчних шляхів, напр., пухлина чи абсцес. Оцінити ефективність лікування рахіту вітаміном Д. Доповнити інформацію про біохімічні показники функції печінки.

Референтні значення. У нормі загальна активність лужної фосфатази коливається в межах 30–85 МО/мл (СІ: 42–128 ОД/л).

Підвищення активності ЛФ можливе при багатьох захворюваннях, але найчастіше воно спостерігається при ураженні скелетних м’язів і холестазі, викликаному обструкцією внутрішньо- або позапечінкових жовчних протоків. При багатьох гострих захворюваннях печінки активність ЛФ підвищується до того, як підвищиться рівень білірубіну. Помірне підвищення активності ЛФ характерне для гострого запального процесу в печінці при цирозі, інфекційному мононуклеозі та вірусному гепатиті, воно спостерігається також при остеомаляції та рахіті, зумовленому недостатністю вітаміну В. Дуже високі показники активності ЛФ спостерігаються при обструкції жовчних шляхів пухлиною, запальним інфільтратом або фіброзним процесом, при хворобі Педжета, обширних метастазах у кістках і гіперпаратиреозі. Різко зростає її активність при отруєнні алкоголем на тлі хронічного алкоголізму. Вона може підвищуватися при застосуванні ЛП, що містять речовини, які проявляють гепатотоксичний ефект (тетрациклін, парацетамол, фенацетин, меркаптопурин, саліцилати та ін.). Приблизно у половини хворих на інфекційний мононуклеоз у 1-й тиждень захворювання відзначається підвищення активності лужної фосфатази.

У жінок, які приймають протизаплідні ЛП, що містять естроген і прогестерон, може розвинутися холестатична жовтяниця і підвищитися активність лужної фосфатази. Дуже високі цифри активності ферменту спостерігаються у жінок із прееклампсією, що є наслідком ушкодження плаценти.

Низька активність лужної фосфатази у вагітних свідчить про недостатність розвитку плаценти. Низька активність ЛФ у сироватці крові відзначається при гіпофосфатемії, білковій і магнієвій недостатності, гіпотиреозі, цинзі.

Фактори, що впливають на результат дослідження. Гемоліз, зумовлений необережним поводженням із пробою крові. Відправка проби в лабораторію через >4 год після взяття крові. Прийом вітаміну В незадовго до дослідження (активність лужної фосфатази може виявитися підвищеною через можливе посилення остеобластичної активності). Інфузія незадовго до дослідження препарату альбуміну, виготовленого з венозної крові плаценти (значне підвищення активності лужної фосфатази). Препарати, що впливають на функцію печінки або викликають холестаз. Підвищена чутливість до галотану може викликати різке підвищення активності лужної фосфатази. Клофібрат викликає зниження активності ЛФ, а процес консолідації переломів довгих трубчастих кісток і III триместр вагітності — підвищення активності лужної фосфатази. Вік і стать пацієнта (більш висока активність ферменту у дітей грудного і молодшого віку, підлітків та осіб віком старше 45 років).

Правила підготовки пацієнтів:

взяття крові проводиться зранку натще (бажано до 12:00); слід виключити прийом алкоголю та паління за 12 годин; необхідно виключити прийом медичних препаратів або попередити про це лабораторію; зранку можна пити воду.

Матеріал: сироватка або плазма крові, добова сеча