Міжнародне нормалізоване відношення (МНВ)

Міжнародне нормалізоване відношення (МНВ)— це стандарт визначення протромбінового індексу, який не залежить від способу визначення протромбінового часу та чутливості реагентів, які застосовуються для визначення даного показника в лабораторії, і базується на порівнянні показників протромбінового індексу досліджуваної крові із показниками зсідання крові стандартизованих лабораторних тест-систем.

Визначення міжнародного нормалізованого відношення застосовується замість визначення протромбінового часу та протромбінового індексу в зв'язку із тим, що при визначенні даних показників у пацієнтів, які приймають пероральні антикоагулянти, спостерігаються значні відмінності у результатах даних обстежень. Це пов'язано із тим, що різні види тромбопластину, який застосовується при визначенні протромбінового часу або протромбінового індексу, дають неоднозначні результати цих показників у різних пацієнтів. У зв'язку із цим, щоб уникнути плутанини при встановленні результатів аналізів, для стандартизації тромбопластину рішенням ВООЗ було вирішено використовувати індекс чутливості тромбопластину по відношенню до стандартного тромбопластину. Перший стандартизований тромбопластин, який отримав кодову назву IRP 67/40, був отриманий у 1976 році із мозку людини. У 1983 році ВООЗ офіційно затвердила тромбопластин із мозку людини як референтний, та встановила, що індекс чутливості цього тромбопластину дорівнює 1,0 (Міжнародний референтний препарат ВООЗ), і усі інші комерційні тромбопластини калібруются за ним, і вони не повинні подовжувати час згортання крові на стандартне зниження концентрації факторів тромбопластинового комплексу у межах 20 % від стандарту ВООЗ.^[1] Після затвердження міжнародного індексу чутливості тромбопластину протромбінові показники (час і індекс) почали виражати у вигляді міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).

Підготовка

Неодмінною вимогою є режим повної відмови від їжі в день здачі крові для аналізу (ввечері попереднього дня рекомендується не ситна вечеря).

При здачі венозної крові потрібно виключити фактори, що впливають на результати досліджень: фізичне навантаження (біг, підйом по сходах), емоційне збудження. Тому перед процедурою слід відпочити 10-15 хвилин в приймальні, заспокоїтися. Не слід здавати кров після впливу рентгенівських променів ( "рентген"), фізіотерапевтичних процедур.

З урахуванням добових ритмів зміни показників крові зразки для повторних досліджень доцільно брати в один і той же час.

Матеріал: плазма крові з цитратом