+38 066 109 30 17
+38 048 729 30 17

Ваш кошик порожній!
Біоматеріал або тара:
бузькова ЕДТА/ букальний епітелій
Термін виконання, робочих днів:
10
₴ 1000₴ 950

Опис

Генетичний скринінг на фенілкетонурію (ФКУ) дозволяє виявити мутації в гені PAH, які є причиною цього захворювання. Фенілкетонурія — це спадкова хвороба, яка виникає через порушення обміну амінокислоти фенілаланіну в організмі. Відсутність або дефіцит ферменту фенілаланін-гідроксилази, що кодується геном PAH, призводить до накопичення фенілаланіну в організмі, що, в свою чергу, може призвести до серйозних пошкоджень нервової системи, зокрема до інтелектуальних порушень.

Генетичні маркери для аналізу при фенілкетонурії:

Фенілкетонурія є рецесивним захворюванням, тобто для прояву симптомів необхідно, щоб дитина успадкувала мутації гену PAH від обох батьків.

  1. PAH — поліморфізми в гені PAH:

    • Ген PAH містить багато різних мутацій, але серед найбільш поширених для скринінгу є дві мутації, які часто асоціюються з фенілкетонурією. Ці мутації можуть варіюватися в залежності від популяції та етнічної групи.

    Основні поліморфізми, які використовуються в генетичному скринінгу:

    • c.1079G>A (субституція гуаніну на аденін на позиції 1079 у гені PAH)
    • c.1298A>G (субституція аденіну на гуанін на позиції 1298)

    Ці мутації є одними з найбільш вивчених і часто виявляються у пацієнтів із фенілкетонурією.

  2. Процес генетичного аналізу:

    • Збір зразка ДНК: Для аналізу зазвичай береться зразок слини, крові або іншої біологічної рідини.
    • ПЛР (Полімеразна ланцюгова реакція): За допомогою ПЛР ампліфікуються певні ділянки гену PAH, що містять мутації.
    • Секвенування або аналіз поліморфізмів: Після ампліфікації ДНК проводиться секвенування для визначення наявності специфічних мутацій.
  3. Інтерпретація результатів:

    • Гомозиготне носійство: Якщо у пацієнта є дві копії мутації (від обох батьків), це може свідчити про наявність фенілкетонурії, що потребує медичного втручання.
    • Гетерозиготне носійство: Якщо у пацієнта є лише одна копія мутації, це означає, що він є носієм захворювання і не має симптомів, але може передати мутацію наступним поколінням.
    • Відсутність мутацій: Якщо жодна з цих мутацій не виявлена, то ризик розвитку фенілкетонурії є низьким.

Сімейне консультування:

  • Якщо виявлені мутації, особливо у жінки, яка планує вагітність, вона повинна пройти генетичне консультування. Це допоможе оцінити ймовірність передачі захворювання дітям, оскільки фенілкетонурія є рецесивним захворюванням.

Лікування та профілактика:

  1. Дієта з низьким вмістом фенілаланіну:
    • Основним методом лікування фенілкетонурії є дотримання дієти з обмеженням вживання продуктів, що містять фенілаланін. Це особливо важливо в перші роки життя.
    • Потрібно виключити продукти, багаті на білки, такі як м'ясо, риба, молоко, горіхи та інші.
  2. Медикаментозне лікування:
    • У деяких випадках може бути призначено додаткове лікування, включаючи препарати для зниження рівня фенілаланіну в організмі.

Підсумок:

Генетичний скринінг на фенілкетонурію (PAH 2 поліморфізми) дозволяє виявити носійство мутацій, які можуть спричиняти захворювання. Це особливо важливо для діагностики на ранніх етапах життя та для визначення ризиків при плануванні вагітності, а також для вибору відповідної дієти та лікування для дітей з фенілкетонурією.