Опис
Кальцитонін
В нормі кальцитонін приймає участь в регуляції кальцієвого обміну та протидіє паратиреоїдному гормону. Він виробляэться парафолікулярними С-клітинами щитоподібної залози. В остеоцитах він пригнічує ферменти, що руйнують кісткову тканину, в клітинах ниркових каналів викликає підвищений кліренс і виділення Са2+, фосфатів, Мg2+, K+, Na+, понижуючи рівень кальцію в крові.
Регуляція синтезу і вивільнення кальцитоніну обумовлена концентрацією Са2+ в крові: підвищена концентрація Са2+ стимулює синтез і секрецію гормону, а понижена – інгібує ці процеси. Крім цього, секрецію кальцитоніну стимулює гастрин і глюкагон, тому при захворюваннях підшлункової залози, жовчного міхура і цирозу печінки, рівень кальцитоніну може бути підвищеним. Потрапивши в кров, кальцитонін швидко виводиться, період напіввиведення 2-15 хв.
Визначення рівня кальцитоніну потрібне при порушеннях кальцієво-фосфорного обміну, що обумовлено первинним остеопорозом. При вторинному остеопорозі (до якого призвів гіперкортицизм, гіпогонадизм, тиреотоксикоз, гіперпаратиреоз) рівень кальцитоніну не знижується.
В клінічній практиці визначення рівня кальцитоніну необхідно для діагностики медулярного раку щитоподібної залози, оскільки при цьому захворюванні його рівень в крові значно підвищується, а також для комплексної діагностики порушень кальцевого обміну разом з паратогормоном і вітаміном Д3. Підвищення концентрації кальцитоніну в сироватці крові при проведенні тесту з пентагастрином – основний діагностичний критерій наявності медулярної карциноми щитоподібної залози.
Після хірургічного лікування медулярної карциноми щитоподібної залози для оцінки результатів лікування визначають рівень кальцитоніну (рецидив, метастази).
Основні покази для призначення аналізу:
Діагностика і оцінка ефективності хірургічного лікування медулярного раку щитоподібної залози і його можливих метастазів.
Скринінг родини хворого на медулярний рак щитоподібної залози.
Виявлення синдрому множинної ендокринної неоплазії.
Діагностика первинного остеопорозу.
Діагностика гіпер- і гіпопаратиреозу.
Інтерпретація результатів:
Збільшення концентрації:
Медулярний рак щитоподібної залози.
Гіперплазія С-клітин.
Деякі випадки раку легень, молочної і підшлункової залоз, простати.
Синдром Золлінгера-Еллісона.
Перніціозна анемія.
Ниркова недостатність.
Гіперпаратиреоз.
Алкогольний цироз.
Панкреатит.
Деякі види доброякісних пухлин.
Використання естрогенів і препаратів тестостерону.
Тиреоїдити.
Хвороба Педжета.
ІІІ триместр вагітності.
Внутрівенне введення препаратів кальцію.
Зниження концентрації:
Первинний остеопороз.
Гіпопаратиреоз (в тому числі і псевдогіпопаратиреоз).
Недостатність синтезу кальцитріолу в нирках.
Тиреоїдектомія.